- розквітчаний
- -а, -е.1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розквітчати.2) у знач. прикм.Який покрився, встелився квітами, буяє цвітінням.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розквітчаний — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
розквітчаний — [роузкв’і/ч:анией і роускв’і/ч:анией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови